ННІ Заочного навчання

У Навчально – науковому інституті заочного навчання (ННІ ЗН) Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова (ОНАЗ) підготовка фахівців галузі зв’язку здійснюється  за заочною формою навчання без відриву від виробництва. ННІ ЗН є відокремленим структурним підрозділом академії, створеними з метою наближення освітніх послуг до місця роботи студентів заочної форми навчання, отримання консультацій без відриву від виробництва і тим самим вирішення виробничих та соціальних потреб галузі телекомунікацій.

 Підготовка фахівців у ННІ ЗН здійснюється за заочною формою з повним (на базі повної середньої освіти) та скороченим (на базі середньої спеціальної освіти) терміном навчання згідно з навчальними планами ОНАЗ ім. О.С. Попова. Навчальний процес забезпечується професорсько-викладацьким складом академії та викладачами регіональних вищих навчальних закладів з дотриманням встановлених норм. До проведення навчальних занять залучаються викладачі академії (професори, доценти). Викладачі академії підвищують кваліфікацію, у тому числі за кордоном, шляхом міжнародного співробітництва між ВНЗ. Залучення провідних інженерно-технічних працівників підприємств галузі зв’язку та інших висококваліфікованих викладачів погоджується з відповідними кафедрами академії.

Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова має дуже довгу історію розвитку та багатий досвід, вона провадить освітню діяльність майже 100 років за всіма рівнями вищої освіти та надає можливість навчатися заочно -дистанційно з присудженням відповідних фахових ступенів: бакалавр, магістр.

До 1953 р. в Одеському електротехнічному інституті зв’язку ім. О. С. Попова (ОЕІЗ) функціонував навчально – консультаційний пункт Загальносоюзного заочного електротехнічного інститута зв’язку м. Москви.

1953 року в ОЕІЗ було засновано факультет заочного навчання (ФЗН). Підготовка фахівців на факультеті велася за двома спеціальностями: радіозв’язок і радіомовлення та телефонно-телеграфний зв’язок. 1956 року за цими спеціальностями відкрито факультет вечірнього навчання.

1960 року створено навчально-консультаційні пункти (НКП) у містах Києві та Кишиневі. На базі НКП 1967 р. в м. Києві відкрито факультети заочного та вечірнього навчання. Підготовку фахівців здійснювали за трьома спеціальностями: автоматичний електрозв’язок, багатоканальний електрозв’язок та радіозв’язок і радіомовлення. 1979 року відкрито Київську філію ОЕІЗ, а з 1993 р. – інститут.

1988 року ОЕІЗ було підпорядковано Північнокавказьку філію Загальносоюзного заочного електротехнічного інституту зв’язку.

З 1991 р. розпочато підготовку фахівців, які мають освіту на рівні молодшого спеціаліста зі скороченим терміном навчання до рівня бакалавра – 3 роки, а до рівня спеціаліста – 4 роки.

 З метою надання студентам ФЗН допомоги у навчанні безпосередньо на місцях їхньої роботи та проживання при ФЗН Академії було створено регіональні навчально-науково-виробничі центри (ННВЦ) у таких містах України: Вінниця, Джанкой, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Котовськ, Львів, Хмельницький. Студенти, яких було зараховано до регіонального ННВЦ Академії, навчалися  безпосередньо на ННВЦ перші два-три роки, а закінчували навчання в Академії. У навчальному процесі на ННВЦ використовували сучасне обладнання підприємств зв’язку ВАТ “Укртелеком“, “Укрпошта“ та активно залучали до навчального процесу інженерно-технічних працівників галузі зв’язку. Для організації навчального процесу в найбільших ННВЦ було створено філіали кафедр Академії.

Телекомунікаційна галузь завжди відрізнялась великою питомою вагою працівників, які продовжують навчання під час роботи на виробництві. Враховуючи таку особливість галузі, з метою виконання розділу 4.3 Концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв’язку та сфери інформатизації (наказ Держкомзв’язку від 03.02.2003 р. за № 19), Міністерство транспорту та зв’язку України у 2004 р. ініціювало створення структурних підрозділів  Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (ОНАЗ ім. О.С. Попова), зокрема, у містах Київ, Львів, Вінниця, які здійснюють освітню діяльність в межах ліцензійного обсягу за заочною формою навчання (наказ Держкомзв’язку та інформатизації України від 06.07.04 р. за № 150).

Підготовкою фахівців без відриву від виробництва в різні роки керували: проректори – В.М. Захаров, А.В. Виходець, В.І. Нефеденков, Є.М. Стрельчук, А.І. Андрєєв, М.Т. Козаченко, В.М. Плотніков; декани – Н.А. Гуркін, В.І. Сураго, В.О. Кронберг, І.Л. Поляков, В.І. Коваленко, В.І. Нефеденков, І.Ф. Смолянець, В.Ю. Дирда, М.Т. Козаченко, О.Є. Пляцек, М.Т. Струкало, І.В. Хіхловська, В.Б. Русаловський, Л.Г. Йона; декани Київського ФЗН – Л.М. Андрушко, В.К. Стеклов, В.І. Барковський, А.В. Бушанський, С.Є. Марков.

На теперішній час посади у Навчально-науковому інституті заочного навчання займають: директор інституту –  к.т.н., доцент Л. Г. Йона; заступник директора – ст. викладач О. В. Швець, фахівці І. Ф. Братанчук та І. В. Присуха. Керівниками ННЦ ОНАЗ ім. О. С. Попова є: В. С. Герасимлюк (м. Вінниця), Т.О. Кадацька (м. Київ), К. С. Озарко (м. Львів).

За останні 5 років Навчально-науковим інститутом заочного навчання

 підготовлено понад 7 000 фахівців. Випускники ННІ ЗН працюють на підприємствах зв’язку України, а також країн близького та далекого зарубіжжя.

Підготовка фахівців за заочною формою здійснюється за спеціальностями:

Підготовка фахівців для різних сфер економіки України без відриву від виробництва є важливим елементом системи вищої освіти. За такої форми навчання досягається підвищення інтелектуального потенціалу персоналу, які визначили свій професійний напрямок, існує можливість проходження практичної підготовки безпосередньо на місцях роботи.

Виходячи зі специфіки заочної форми навчання, важливою є взаємодія інституту та кафедр в організації самостійної роботи студентів, що є основою надбання глибоких та міцних знань, вчить самостійному мисленню, допомагає формуванню особистих поглядів. Загальною задачею інституту  є забезпечення ритмічної роботи студента – заочника у міжсесійний період, виконання домашніх завдань (КР і КП) та підвищення рівня знань за рахунок самоосвіти та участі у міжнародних семінарах, форумах, конференціях, тощо. Працюючи зі студентами-заочниками, кафедри використовують всі види навчальних занять, але методи роботи при цьому значно відрізняються від методів роботи зі студентами денної форми навчання.

Обсяг аудиторних занять у студентів-заочників ставить особливі вимоги до відбору навчального матеріалу та способів його подання, організаційної структури занять, забезпечення навчально-методичною літературою й іншими інформаційними матеріалами. Використовуються всі наявні форми роботи: лекції, лабораторні та практичні заняття, групові та індивідуальні (усні та письмові) консультації.

Виникає необхідність у встановленні прямих зв’язків зі студентами у міжсесійний період з метою своєчасного надання консультацій студентам. Рецензії на КР і КП також сприяють контролю самостійної роботи та ефективному керівництву, щодо засвоєння матеріалу конкретної дисципліни. Саме тому у навчальному процесі використовується як традиційні, так і нові форми навчання та звітності. Наприклад, віртуальні лабораторні роботи, які дозволяють більш детально та всеохоплююче промоделювати різні фізичні процеси, електронна навчально-методична література, що розроблена для студентів заочної форми навчання викладачами академії, дистанційні консультації з використанням сучасних месенджерів.

Студенти Навчально-наукового інституту заочного навчання вивчають ті ж самі нормативні дисципліни, що й студенти денної форми навчання, виконують курсові та дипломні проекти, пов’язані з проблемами підприємств зв’язку. Різниця у навчальних програмах полягає в розподілі часу на аудиторну та самостійну роботу. Використання провідних IT – технологій в освіті осучаснює та актуалізує якість заочного навчання, що найкращім чином впливає на фахову підготовку студентів та сприяє вдалому працевлаштуванню.

Пріоритетним завданням ННІ ЗН ОНАЗ ім. О. С. Попова є подальше вдосконалення та розвиток методики навчання студентів-заочників з використанням дистанційних технологій, від вирішення якого залежить якість підготовки фахівців галузі телекомунікацій.